План заходів для запобігання булінгу та будь-яким іншим проявам насилля в Боднарівському ліцеї на 2024/2025 н.р.
|
№ з.п. |
Заходи |
Дата |
Відповідальні |
|
І. Створення безпечного освітнього середовища: |
|||
|
|||
|
1.1. Забезпечити вільний доступ до навчального закладу для усіх учасників освітнього процесу без дискримінації через фізичні можливості. |
до 02.09.2024 |
Попадинець О.І |
|
|
1.2. Забезпечити виклик чергового адміністратора для вирішення актуальних проблем учасників освітнього процесу без дискримінації через фізичні можливості. |
до 02.09.2024 |
Дрогомирецька С.В |
|
|
1.3. Організувати роботу «Скриньки довіри». |
Протягом року |
Соц.педагог, практичний психолог |
|
|
1.4. Організувати постійне спостереження за поведінкою учнів під час перерв шляхом: - чергування вчителів; Чергування класів |
до 02.09.2024 |
Класні керівники |
|
|
1.5. Забезпечити безпечний доступ до мережі інтернет (пароль, контроль) |
до 02.09.2024 |
Бачевська Х.В |
|
|
2. Безпечне психологічно-емоційне середовище. З метою виявлення основних чинників, що негативно впливають на психологічний комфорт та безпеку у закладі. |
постійно |
Класні керівники, вчителі |
|
|
2.1. Постійно аналізувати звернення, що надходять до керівника закладу та практичного психолога щодо проявів булінгу. Призначити відповідальну особу |
постійно |
Соц.педагог, практичний психолог |
|
|
2.2. Провести анкетування серед учнів ліцею за анкетою «Що ти знаєш про булінг». |
листопад грудень |
Соц.педагог, практичний психолог, класні керівники |
|
|
2.3. Поповнити інформаційний куточок з методичною літературою, інформацією про телефон довіри, даними про адреси психологічних центрів допомоги, інших фахівців для педагогів. |
до 04.10.2024 |
ЗДВР, Соц.педагог, практичний психолог |
|
|
2.4. Організувати проведення інформаційно-просвітницьких заходів з учнями ліцею: - Флешмоб «Зупинимо булінг разом!» учні 8-9 класів. |
протягом року |
Соц.педагог, практичний психолог, пед.-орг. |
|
|
2.5. Класним керівникам передбачити в планах виховної роботи проведення заходів, спрямованих на попередження проявів булінгу в учнівському середовищі. |
Жовтень-січень |
Кл.керівники 1-11 кл. |
|
|
3. Постійно розглядати питання профілактики правопорушень, запобігання та протидії булінгу в учнівському середовищі, стану профілактичної та індивідуальної роботи з дітьми, які потребують особливої педагогічної уваги. |
протягом року |
ЗДВР, Соц.педагог, практичний психолог, пед.-орг. |
|
|
ІІ. Навчання педагогів: |
|||
-створення в ліцеї безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок. |
січень |
ЗДВР, соц. педагог, практ. психолог |
|
|
2. Організувати проведення навчального тренінгу: «Безпечна взаємодія в освітньому процесі, захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків та дорослих. Впровадження медіації та вирішення конфліктів мирним шляхом» |
жовтень |
Соц.педагог |
|
|
3.Розмістити на сайті ліцею методичні рекомендації організації виховної роботи в школі на 2023/2024н.р. |
серпень |
Бачевська Х.В |
|
|
вересень |
соц.педагог, практичний психолог |
|
|
ІІІ. Інформаційно-просвітницька робота з батьками: |
|||
|
1. Ознайомити батьків учнів з нормативно-правовою базою щодо відповідальності за виховання дітей, прояви сімейного насильства та булінгу на загальношкільній батьківській конференції. |
Соціально-психологічна служба ліцею |
||
|
за потреби |
Адміністрація ліцею, соціально-психологічна служба, класні керівники |
|
|
3. Проводити опитування та анкетування батьків з актуальних питань. |
січень |
Адміністрація ліцею |
|
ПОРЯДОК
подання та розгляду заяв за фактом булінгу (цькування) з дотриманням конфіденційності
1. Загальні положення
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», наказу Міністерства освіти та науки України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».
2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв за фактом булінгу (цькування).
3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їхні батьки/законні представники, педагогічні, технічні працівники закладу та інші заінтересовані особи.
4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації. 5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: −систематичність (повторюваність) діяння;
−наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих
територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
2. Подання заяви про випадки булінгу (цькування)
1. Здобувачі освіти, педагогічні, технічні працівники, батьки, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівника закладу. Повідомлення можуть надходити в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – заява).
3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу.
4. Прийом та реєстрацію поданих заяв здійснює особисто керівник закладу або за відсутності відповідальна особа по закладу за оперативне реагування у випадку звернення за фактом булінгу.
5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
6. Форма та примірний зміст заяви затверджується та оприлюднюється на веб-сайті закладу.
7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.
8. Розгляд заяв здійснює керівник закладу з дотриманням конфіденційності. 3. Відповідальна особа по закладу за оперативне реагування у випадку звернення за фактом булінгу
1. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу з числа педагогічних працівників.
2. Відповідальна особа готує матеріали для направлення повідомлень до територіального органу Національної поліції, управління-служби у справах дітей, центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, повідомити батьків або осіб, що їх замінюють; у разі відсутності керівника закладу здійснює прийом та реєстрацію заяв, повідомляє керівника закладу.
3. Відповідальна особа координує роботу щодо збору інформації, яка висвітлена в зверненні за фактом булінгу, а також з’ясування сторін булінгу, свідків, наявності підтверджень, відеофіксації тощо.
4. Терміни подання та розгляду заяв
1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування).
2. Керівник закладу невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції, управління-службу у справах дітей, центр соціальних служб сім’ї, дітей та молоді.
3. Наказ про розгляд заяви, проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається не пізніше трьох робочих днів з дати подання заяви.
4. Розгляд заяви, розслідування випадків булінгу (цькування) здійснюється постійно діючою комісією протягом десяти робочих днів з дати видання наказу про розгляд заяви.
АЛГОРИТМ
реагування на випадок булінгу (цькування)
Цей алгоритм розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», наказу Міністерства освіти та науки України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».
Цей алгоритм визначає механізми та процедури реагування на випадок булінгу (цькування).
1. У випадках звернення за фактом булінгу відповідальна особа первинно з’ясовує обставини викладеної в заяві ситуації, готує матеріали для направлення повідомлень до уповноважених органів. Керівник закладу протягом доби направляє листи-повідомлення до територіальних органів Національної поліції, управління-служби в справах дітей, центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді.
2. Наказом керівника скликається постійно діюча комісія з розгляду випадків булінгу (не пізніше 3 днів з дня отримання заяви). До роботи комісії можуть долучатися заявник, батьки або інші законні представники неповнолітніх сторін булінгу, а також сторони булінгу, представники Національної поліції, управління-служби у справах дітей, центру соціальних служб сім’ї дітей та молоді.
3. Комісія здійснює свої повноваження не більше ніж 10 днів з дня видачі наказу про розгляд заяви.
4. Комісія протягом визначеного часу:
4.1 збирає, аналізує, перевіряє достовірність інформації, готує матеріали, що підлягають розгляду на засіданні комісії (письмові пояснення сторін булінгу, свідків, чергових педагогічних працівників, пояснення будь-яких заінтересованих осіб, за наявності матеріали відеофіксації тощо);
4.2 виробляє соціально-педагогічні висновки за спостереженням, аналізує висновки територіальних управління-служби у справах дітей, центру соціальних служб сім’ї дітей та молоді, ювенальної превенції;
4.3 визначає причини булінгу та вживає необхідних заходів щодо його усунення;
4.4 визначає ступінь заходів виховного впливу щодо сторін булінгу в класі, де стався випадок;
4.5 здійснює моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу, за необхідності вносить корегування;
4.6 надає рекомендації педагогічним працівникам та батькам
ЗРАЗОК
заяви за фактом булінгу
Директору Боднарівського ліцею Калуської міської ради
Ользі Попадинець _____________________________ (ПІБ заявника повністю) ____________________________ (адреса) ____________________________ (моб. телефон)
ЗАЯВА
Прошу розібратися щодо питання
Опис ситуації та конкретних фактів
Дата Підпис
Алгоритм розгляду заяви:
- Після отримання заяви директор видає розпорядження про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
- Для прийняття рішення за результатами розслідування директор наказом створює комісію з розгляду випадків булінгу та скликає її засідання. До складу комісії входять представник адміністрації, представник соціально-психологічної служби, педагоги, батьки учнів причетних до булінгу.
- Якщо комісія визнала, що мало місце цькування, а не одноразовий конфлікт чи сварка, то директор школи обов’язково робить повідомлення до уповноваженого підрозділу органів Національної поліції та Службу у справах дітей Вінницької міської ради (якщо булінг стосується неповнолітніх).
- Якщо комісія не кваліфікує діяння як цькування, а постраждалий не згодний з цим, то він може звернутись із заявою до органів Національної поліції. Таке право має і директор в разі незгоди із рішенням комісії.
- Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з підписами всіх членів комісії.
- Журнал реєстрації заяв та повідомлень про булінг знаходиться у секретаря школи
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)
та відповідальність осіб причетних до нього
- Про доведені випадки булінгу згідно з рішенням комісії директор обов’язково повідомляє органи Національної поліції України та Службу у справах дітей Вінницької міської ради (якщо булінг стосується неповнолітніх).
- Доведений випадок булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькували вперше. І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб. Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від 14 до 16 років, штраф заплатять батьки або особи, які їх замінюють (50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на від 20 до 40 годин).
- Якщо керівник освітнього закладу не повідомить про цькування уповноважених підрозділів органів Нацполіції – його оштрафують на 50-100 неоподатковуваних мінімумів або відправлять на виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
- Особам, які постраждали від булінгу, стали його свідками, вчинили його, шкільні практичні психологи та соціальний педагог після надходження заяви надають соціальну та психолого-педагогічну допомогу у формі консультацій, бесід, тренінгів.
Адміністрація
Кібер-булінг: як батьки можуть допомогти дитині
Кібер-булінг – це використання технологій для погроз та переслідування стосовно іншої людини. Переважно це відбувається серед молоді. Залякування в Інтернеті може відбуватися через SMS, тексти та додатки, а також через соціальні мережі, форуми чи ігри, які люди можуть переглядати, брати участь або ділитися думками.
Найпоширеніші місця, де може виникати кібер-булінг, це:
- соціальні медіа;
- Viber, SMS;
- електронна пошта.
Ознаки кібер-булінгу можуть включати:
- емоційне пригнічення під час або після використання Інтернету або телефону;
- приховування певних фактів свого інтернет спілкування;
- уникання шкільних або дружніх зустрічей;
- приступи немотивованого гніву вдома;
- зміна настрою, поведінки, сну або апетиту;
- бажання припинити користуватися комп'ютером або мобільним телефоном;
- уникання розмов про діяльність комп'ютера або мобільних телефонів.
Як батьки можуть допомогти?
Якщо ви виявили, що ваша дитина піддається кібер-булінгу, надайте їй захист та підтримку. Це може допомогти вашій дитині відчути себе менш наляканою.
Нехай вона знає, що це не її вина, і похваліть свою дитину за те, що вона щиро поговорила з вами. Нагадайте своїй дитині, що вона не єдина, таких жертв багато. Заспокойте і скажіть, що ви зрозумієте, що з цим треба робити.
Заохочуйте вашу дитину не реагувати на залякування в Інтернеті, тому що це просто підживлює вогонь і погіршує ситуацію. Але зберігайте загрозливі повідомлення, малюнки та тексти, оскільки вони можуть бути використані як докази для розмови з батьками булера, школою, соціальною службою або навіть поліцією.
Коли ваша дитина – булер
Виявлення того, що ваша дитина – та, хто завдає шкоди чи погрожує іншим дітям, може бути великим розчаруванням та викликати почуття провини. Проте у цьому випадку важливо не пустити справу на самотік, а діяти конструктивно.
Обережно поговоріть зі своєю дитиною про її дії та поясніть негативні наслідки для інших. Жарти, які здаються не шкідливим для однієї людини, але можуть призвести до фатальних наслідків для іншої. І наголосіть, що залякування у будь-якій формі – неприйнятне.
Нагадайте вашій дитині, що ви контролюєте її використання мобільного телефону та комп'ютера. Іноді допомагає обмежити використання цих пристроїв, доки поведінка не покращиться.
Якщо у вашої дитини є проблеми з керуванням агресією, зверніться до психотерапевта з проханням допомогти своєму синові чи дочці навчитися справлятися з гнівом, болем, розчаруванням та іншими сильними емоціями конструктивним способом. Професійне консультування також може допомогти підвищити довіру та соціальні навички дитини, що, в свою чергу, зменшує ризик будь-якого насильства.
Тролінг в Інтернеті
Тролінг (від англ. trolling) — розміщення в Інтернеті (на форумах, у групах новин Usenet, у вікі-проектах та ін.) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, конфлікти між учасниками, образи, війну, марнослів'я тощо.
Тролінг є грубим порушенням мережевого етикету (нетикету).
Часто використовуються образливі слова, лайка тощо.
«Не годуйте троля!»
На інтернет-жаргоні «не годувати» означає, що не потрібно з ним взагалі вступати ні в які дискусії, не підтримувати спілкування.